Друга ракетка світу, польська тенісистка Іга Швьонтек, відверто розповіла про те, як система допінг-контролю впливає на професійних гравців у турі.
Про це повідомляє видання ProSport.
За її словами, ця система створює постійне відчуття тривоги, яке відчувають не лише ті, хто вже потрапив у подібну ситуацію, а й інші спортсмени, які щодня ризикують опинитися під підозрою.
«Це викликає певне занепокоєння, і я говорю не лише про себе. Я вже звикла до цієї системи і пройшла через найгірше. Змогла впоратися і вирішити цю проблему, тож тепер мене вже нічого не зупинить», — поділилася Іга Швьонтек своїми емоціями.
Вона також підкреслила, що багатьом гравцям складно жити під постійним контролем, адже кожен день потрібно повідомляти організаторам своє місцезнаходження. Помилка або забуте повідомлення — і спортсмен ризикує отримати дискваліфікацію.
«Це пов’язано з великим тиском, і впоратися з цим непросто, але так воно і є», — підсумувала тенісистка.
Справа Швьонтек і її наслідки
У серпні 2024 року в організмі Іги Свьонтек було виявлено заборонену речовину — триметазидин. Як з’ясувало розслідування, джерелом цієї речовини став мелатонін, який спортсменка приймала для боротьби з безсонням та адаптації до різниці часових поясів.
Препарат, вироблений та легально проданий у Польщі, виявився зараженим триметазидином — це підтвердили незалежні лабораторії, акредитовані WADA.
Свьонтек одразу надала всі необхідні докази, і Міжнародне агентство з питань чесності у тенісі (ITIA) визнало, що порушення не було навмисним. Відтак, тенісистка отримала мінімально можливу санкцію — дискваліфікацію на один місяць, під час якої вона пропустила три турніри, зокрема престижний WTA 1000 у Пекіні.
Важливо, що цей випадок не вплинув на її участь у турнірах Великого шолома.
Проблеми системи
Ситуація з Ігою Свьонтек стала ще одним прикладом недосконалості сучасної антидопінгової системи. Принцип «строгої відповідальності» означає, що спортсмен несе відповідальність за все, що потрапляє до його організму, навіть якщо це сталося ненавмисно через забруднені ліки чи добавки.
Це створює додатковий психологічний тиск: спортсмени змушені бути надзвичайно обережними з будь-якими препаратами, навіть якщо вони легальні у їхній країні.
Водночас, випадок Свьонтек показав, що відомі спортсмени мають більше можливостей для захисту своїх прав: завдяки фінансовим ресурсам та професійній юридичній підтримці їм вдається швидше довести свою невинуватість.
Менш відомі гравці часто не мають таких можливостей і змушені приймати жорсткіші покарання, навіть якщо вони також стали жертвами забруднених продуктів.
Після ретельного аналізу справи Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA) вирішило не оскаржувати рішення ITIA про мінімальну дискваліфікацію Свьонтек, визнавши її пояснення переконливими та науково обґрунтованими.
