Британський тенісист Джек Дрейпер, який наразі входить до топ-6 світового рейтингу ATP, підняв важливу тему у світі великого тенісу.
Про це повідомляє видання ProSport.
На пресконференції після виходу до півфіналу престижного турніру серії «Мастерс» у Мадриді, Дрейпер відверто розповів про труднощі, з якими стикаються ліворукі спортсмени на професійному рівні.
За його словами, йому часто доводиться стикатися з ситуаціями, коли інші гравці відмовляються тренуватися з ним лише через те, що він грає лівою рукою.
«Дискримінація відбувається постійно. Я ніколи не думаю про те, якою рукою грає мій суперник, але для багатьох це принципове питання – не тренуватися перед турніром із шульгою. Я не розумію цього. Багато гравців просто не хочуть грати з ліворуким перед важливим матчем чи турніром. У підсумку ти залишаєшся без спаринг-партнера, що ускладнює підготовку», – зазначив Дрейпер на пресконференції в Мадриді.
Успіхи Дрейпера: новий рівень для ліворуких гравців
Попри ці труднощі, Джек Дрейпер демонструє видатні результати. Нещодавно він упевнено здолав італійця Маттео Арнальді у чвертьфіналі мадридського «Мастерса» з рахунком 6:0, 6:4, і тепер боротиметься за вихід у фінал із Лоренцо Музетті.
Його досягнення особливо вражають на фоні статистики: у XXI столітті лише двоє ліворуких тенісистів – Рафаель Надаль та Джек Дрейпер – змогли піднятися до топ-6 світового рейтингу ATP.
Цей факт підкреслює, наскільки рідкісними є подібні результати для шульг у сучасному тенісі. З початку 2000-х років у десятці найкращих гравців світу було лише вісім ліворуких, і більшість із них не піднімалися вище сьомої сходинки.
Востаннє, окрім Надаля і Дрейпера, у топ-6 був ще один британець – Грег Руседскі, і це сталося ще у 1999 році.
Чому ліворукі у меншості
Ліворукі гравці традиційно вважаються незручними суперниками через незвичну траєкторію подач і ударів. Проте саме це і стає причиною того, що їх уникають на тренуваннях.
Багато тенісистів не хочуть змінювати звичний ритм гри перед важливими матчами, оскільки підготовка до поєдинку з ліворуким вимагає додаткової адаптації. Це створює певний психологічний бар’єр і для самих шульг, які змушені шукати альтернативні способи підготовки до турнірів.
Дрейпер зазначає, що для нього бути шульгою – це перевага, адже його гра стає непередбачуваною для суперників.
Проте він визнає, що у повсякденному житті користується правою рукою, а лівою грає лише на корті. Така особливість робить його ще більш унікальним гравцем у світі тенісу.